| | |
| закаламу́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | закаламу́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | закаламу́чуймо |
| 2 особа | закаламу́чуй | закаламу́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | закаламу́чуватиму | закаламу́чуватимемо, закаламу́чуватимем |
| 2 особа | закаламу́чуватимеш | закаламу́чуватимете |
| 3 особа | закаламу́чуватиме | закаламу́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | закаламу́чую | закаламу́чуємо, закаламу́чуєм |
| 2 особа | закаламу́чуєш | закаламу́чуєте |
| 3 особа | закаламу́чує | закаламу́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| закаламу́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | закаламу́чував | закаламу́чували |
| жін. р. | закаламу́чувала |
| сер. р. | закаламу́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| закаламу́чуваний |
| Безособова форма |
| закаламу́чувано |
| Дієприслівник |
| закаламу́чувавши |
