| | |
| заколоти́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (затрястися; задрижати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заколоти́тися, заколоти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заколоті́мося, заколоті́мось, заколоті́мся |
| 2 особа | заколоти́ся, заколоти́сь | заколоті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заколочу́ся, заколочу́сь | заколо́тимося, заколо́тимось, заколо́тимся |
| 2 особа | заколо́тишся | заколо́титеся, заколо́титесь |
| 3 особа | заколо́титься | заколо́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | заколоти́вся, заколоти́всь | заколоти́лися, заколоти́лись |
| жін.р. | заколоти́лася, заколоти́лась |
| сер.р. | заколоти́лося, заколоти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заколоти́вшись |
