| законотво́рець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | законотво́рець | законотво́рці |
| родовий | законотво́рця | законотво́рців |
| давальний | законотво́рцеві, законотво́рцю | законотво́рцям |
| знахідний | законотво́рця | законотво́рців |
| орудний | законотво́рцем | законотво́рцями |
| місцевий | на/у законотво́рцеві, законотво́рці, законотво́рцю | на/у законотво́рцях |
| кличний | законотво́рцю | законотво́рці |