медвя́ний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | медвя́ний | медвя́на | медвя́не | медвя́ні |
родовий | медвя́ного | медвя́ної | медвя́ного | медвя́них |
давальний | медвя́ному | медвя́ній | медвя́ному | медвя́ним |
знахідний | медвя́ний, медвя́ного | медвя́ну | медвя́не | медвя́ні, медвя́них |
орудний | медвя́ним | медвя́ною | медвя́ним | медвя́ними |
місцевий | на/у медвя́ному, медвя́нім | на/у медвя́ній | на/у медвя́ному, медвя́нім | на/у медвя́них |