| | |
| могутні́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | могутні́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | могутні́ймо |
| 2 особа | могутні́й | могутні́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | могутні́тиму | могутні́тимемо, могутні́тимем |
| 2 особа | могутні́тимеш | могутні́тимете |
| 3 особа | могутні́тиме | могутні́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | могутні́ю | могутні́ємо, могутні́єм |
| 2 особа | могутні́єш | могутні́єте |
| 3 особа | могутні́є | могутні́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| могутні́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | могутні́в | могутні́ли |
| жін. р. | могутні́ла |
| сер. р. | могутні́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| могутні́вши |
