| понатя́гувати1 – дієслово доконаного виду | ||
| (зробити тугим, пружним; одягнути) | ||
| Інфінітив | понатя́гувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | понатя́гуймо | |
| 2 особа | понатя́гуй | понатя́гуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | понатя́гую | понатя́гуємо, понатя́гуєм |
| 2 особа | понатя́гуєш | понатя́гуєте |
| 3 особа | понатя́гує | понатя́гують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | понатя́гував | понатя́гували |
| жін.р. | понатя́гувала | |
| сер.р. | понатя́гувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| понатя́гуваний | ||
| Безособова форма | ||
| понатя́гувано | ||
| Дієприслівник | ||
| понатя́гувавши | ||