| | | | |
| правові́рний1 – прикметник | | | | |
| | | | |
| (який суворо дотримується догматів певної віри, релігії) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | правові́рний | правові́рна | правові́рне | правові́рні |
| родовий | правові́рного | правові́рної | правові́рного | правові́рних |
| давальний | правові́рному | правові́рній | правові́рному | правові́рним |
| знахідний | правові́рного, правові́рний | правові́рну | правові́рне | правові́рних, правові́рні |
| орудний | правові́рним | правові́рною | правові́рним | правові́рними |
| місцевий | на/у правові́рному, правові́рнім | на/у правові́рній | на/у правові́рному, правові́рнім | на/у правові́рних |
