| примовля́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | примовля́тися, примовля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | примовля́тиметься | примовля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | примовля́ється | примовля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| примовля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | примовля́вся, примовля́всь | примовля́лися, примовля́лись |
| жін. р. | примовля́лася, примовля́лась | |
| сер. р. | примовля́лося, примовля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| примовля́вшись | ||