| пролобіюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пролобіюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пролобію́ймо | |
| 2 особа | пролобію́й | пролобію́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пролобію́ю | пролобію́ємо, пролобію́єм |
| 2 особа | пролобію́єш | пролобію́єте |
| 3 особа | пролобію́є | пролобію́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пролобіюва́в | пролобіюва́ли |
| жін.р. | пролобіюва́ла | |
| сер.р. | пролобіюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пролобійо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| пролобійо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| пролобіюва́вши | ||