| | |
| розко́пуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розко́пуватися, розко́пуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розко́пуймося, розко́пуймось |
| 2 особа | розко́пуйся, розко́пуйсь | розко́пуйтеся, розко́пуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розко́пуватимуся, розко́пуватимусь | розко́пуватимемося, розко́пуватимемось, розко́пуватимемся |
| 2 особа | розко́пуватимешся | розко́пуватиметеся, розко́пуватиметесь |
| 3 особа | розко́пуватиметься | розко́пуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розко́пуюся, розко́пуюсь | розко́пуємося, розко́пуємось, розко́пуємся |
| 2 особа | розко́пуєшся | розко́пуєтеся, розко́пуєтесь |
| 3 особа | розко́пується | розко́пуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розко́пуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розко́пувався, розко́пувавсь | розко́пувалися, розко́пувались |
| жін. р. | розко́пувалася, розко́пувалась |
| сер. р. | розко́пувалося, розко́пувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розко́пувавшись |
