| розложи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (розкластися; розташуватися; розкинутися) | ||
| Інфінітив | розложи́тися, розложи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розложі́мося, розложі́мось, розложі́мся | |
| 2 особа | розложи́ся, розложи́сь | розложі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розложу́ся, розложу́сь | розло́жимося, розло́жимось, розло́жимся |
| 2 особа | розло́жишся | розло́житеся, розло́житесь |
| 3 особа | розло́житься | розло́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розложи́вся, розложи́всь | розложи́лися, розложи́лись |
| жін.р. | розложи́лася, розложи́лась | |
| сер.р. | розложи́лося, розложи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розложи́вшись | ||