| | |
| розпира́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпира́тися, розпира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розпира́тиметься | розпира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розпира́ється | розпира́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розпира́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розпира́вся, розпира́всь | розпира́лися, розпира́лись |
| жін. р. | розпира́лася, розпира́лась |
| сер. р. | розпира́лося, розпира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпира́вшись |
