| розража́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розража́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розража́ймо | |
| 2 особа | розража́й | розража́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розража́тиму | розража́тимемо, розража́тимем |
| 2 особа | розража́тимеш | розража́тимете |
| 3 особа | розража́тиме | розража́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розража́ю | розража́ємо, розража́єм |
| 2 особа | розража́єш | розража́єте |
| 3 особа | розража́є | розража́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розража́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розража́в | розража́ли |
| жін. р. | розража́ла | |
| сер. р. | розража́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розража́вши | ||