розра́нювати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | розра́нювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розра́нюймо | |
2 особа | розра́нюй | розра́нюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розра́нюватиму | розра́нюватимемо, розра́нюватимем |
2 особа | розра́нюватимеш | розра́нюватимете |
3 особа | розра́нюватиме | розра́нюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розра́нюю | розра́нюємо, розра́нюєм |
2 особа | розра́нюєш | розра́нюєте |
3 особа | розра́нює | розра́нюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розра́нюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розра́нював | розра́нювали |
жін. р. | розра́нювала | |
сер. р. | розра́нювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розра́нюваний | ||
Безособова форма | ||
розра́нювано | ||
Дієприслівник | ||
розра́нювавши |