| розумува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розумува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розуму́ймо | |
| 2 особа | розуму́й | розуму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розумува́тиму | розумува́тимемо, розумува́тимем |
| 2 особа | розумува́тимеш | розумува́тимете |
| 3 особа | розумува́тиме | розумува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розуму́ю | розуму́ємо, розуму́єм |
| 2 особа | розуму́єш | розуму́єте |
| 3 особа | розуму́є | розуму́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розуму́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розумува́в | розумува́ли |
| жін. р. | розумува́ла | |
| сер. р. | розумува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розумува́вши | ||