| русочу́бий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | русочу́бий | русочу́ба | русочу́бе | русочу́бі |
| родовий | русочу́бого | русочу́бої | русочу́бого | русочу́бих |
| давальний | русочу́бому | русочу́бій | русочу́бому | русочу́бим |
| знахідний | русочу́бого, русочу́бий | русочу́бу | русочу́бе | русочу́бих, русочу́бі |
| орудний | русочу́бим | русочу́бою | русочу́бим | русочу́бими |
| місцевий | на/у русочу́бому, русочу́бім | на/у русочу́бій | на/у русочу́бому, русочу́бім | на/у русочу́бих |