| | |
| стріпону́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | стріпону́тися, стріпону́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | стріпоні́мося, стріпоні́мось, стріпоні́мся |
| 2 особа | стріпони́ся, стріпони́сь | стріпоні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | стріпону́ся, стріпону́сь | стріпонемо́ся, стріпонемо́сь, стріпоне́мся |
| 2 особа | стріпоне́шся | стріпонете́ся, стріпонете́сь |
| 3 особа | стріпоне́ться | стріпону́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | стріпону́вся, стріпону́всь | стріпону́лися, стріпону́лись |
| жін.р. | стріпону́лася, стріпону́лась |
| сер.р. | стріпону́лося, стріпону́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| стріпону́вшись |
