| | |
| стріпоті́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | стріпоті́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | стріпоті́мо, стріпоті́м |
| 2 особа | стріпоти́ | стріпоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | стріпоті́тиму | стріпоті́тимемо, стріпоті́тимем |
| 2 особа | стріпоті́тимеш | стріпоті́тимете |
| 3 особа | стріпоті́тиме | стріпоті́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | стріпочу́ | стріпотимо́, стріпоти́м |
| 2 особа | стріпоти́ш | стріпотите́ |
| 3 особа | стріпоти́ть | стріпотя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| стріпотячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | стріпоті́в | стріпоті́ли |
| жін. р. | стріпоті́ла |
| сер. р. | стріпоті́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| стріпоті́вши |
