| триро́гий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | триро́гий | триро́га | триро́ге | триро́гі |
| родовий | триро́гого | триро́гої | триро́гого | триро́гих |
| давальний | триро́гому | триро́гій | триро́гому | триро́гим |
| знахідний | триро́гий, триро́гого | триро́гу | триро́ге | триро́гі, триро́гих |
| орудний | триро́гим | триро́гою | триро́гим | триро́гими |
| місцевий | на/у триро́гому, триро́гім | на/у триро́гій | на/у триро́гому, триро́гім | на/у триро́гих |