| | |
| увігну́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | увігну́тися, увігну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увігні́мося, увігні́мось, увігні́мся |
| 2 особа | увігни́ся, увігни́сь | увігні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увігну́ся, увігну́сь | увігнемо́ся, увігнемо́сь, увігне́мся |
| 2 особа | увігне́шся | увігнете́ся, увігнете́сь |
| 3 особа | увігне́ться | увігну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | увігну́вся, увігну́всь | увігну́лися, увігну́лись |
| жін.р. | увігну́лася, увігну́лась |
| сер.р. | увігну́лося, увігну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| увігну́вшись |
