| увігну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | увігну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увігні́мо, увігні́м | |
| 2 особа | увігни́ | увігні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увігну́ | увігнемо́, увігне́м |
| 2 особа | увігне́ш | увігнете́ |
| 3 особа | увігне́ | увігну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | увігну́в | увігну́ли |
| жін.р. | увігну́ла | |
| сер.р. | увігну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уві́гну́тий | ||
| Безособова форма | ||
| уві́гну́то | ||
| Дієприслівник | ||
| увігну́вши | ||