| уві́чнити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уві́чнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уві́чнімо, уві́чнім | |
| 2 особа | уві́чни | уві́чніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уві́чню | уві́чнимо, уві́чним |
| 2 особа | уві́чниш | уві́чните |
| 3 особа | уві́чнить | уві́чнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уві́чнив | уві́чнили |
| жін.р. | уві́чнила | |
| сер.р. | уві́чнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уві́чнений | ||
| Безособова форма | ||
| уві́чнено | ||
| Дієприслівник | ||
| уві́чнивши | ||