| | |
| уко́ськатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (заспокоїтися; утихомиритися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уко́ськатися, уко́ськатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уко́ськаймося, уко́ськаймось |
| 2 особа | уко́ськайся, уко́ськайсь | уко́ськайтеся, уко́ськайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уко́ськаюся, уко́ськаюсь | уко́ськаємося, уко́ськаємось, уко́ськаємся |
| 2 особа | уко́ськаєшся | уко́ськаєтеся, уко́ськаєтесь |
| 3 особа | уко́ськається | уко́ськаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | уко́ськався, уко́ськавсь | уко́ськалися, уко́ськались |
| жін.р. | уко́ськалася, уко́ськалась |
| сер.р. | уко́ськалося, уко́ськалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уко́ськавшись |
