| | |
| улюбля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (любити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | улюбля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | улюбля́ймо |
| 2 особа | улюбля́й | улюбля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | улюбля́тиму | улюбля́тимемо, улюбля́тимем |
| 2 особа | улюбля́тимеш | улюбля́тимете |
| 3 особа | улюбля́тиме | улюбля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | улюбля́ю | улюбля́ємо, улюбля́єм |
| 2 особа | улюбля́єш | улюбля́єте |
| 3 особа | улюбля́є | улюбля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| улюбля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | улюбля́в | улюбля́ли |
| жін. р. | улюбля́ла |
| сер. р. | улюбля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| улюбля́вши |
