| утамо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | утамо́ваний | утамо́вана | утамо́ване | утамо́вані |
| родовий | утамо́ваного | утамо́ваної | утамо́ваного | утамо́ваних |
| давальний | утамо́ваному | утамо́ваній | утамо́ваному | утамо́ваним |
| знахідний | утамо́ваний | утамо́вану | утамо́ване | утамо́вані |
| орудний | утамо́ваним | утамо́ваною | утамо́ваним | утамо́ваними |
| місцевий | на/в утамо́ваному, утамо́ванім | на/в утамо́ваній | на/в утамо́ваному, утамо́ванім | на/в утамо́ваних |