| | | | |
| утаємни́чений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | утаємни́чений | утаємни́чена | утаємни́чене | утаємни́чені |
| родовий | утаємни́ченого | утаємни́ченої | утаємни́ченого | утаємни́чених |
| давальний | утаємни́ченому | утаємни́ченій | утаємни́ченому | утаємни́ченим |
| знахідний | утаємни́чений, утаємни́ченого | утаємни́чену | утаємни́чене | утаємни́чені, утаємни́чених |
| орудний | утаємни́ченим | утаємни́ченою | утаємни́ченим | утаємни́ченими |
| місцевий | на/в утаємни́ченому, утаємни́ченім | на/в утаємни́ченій | на/в утаємни́ченому, утаємни́ченім | на/в утаємни́чених |
