| утаї́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | утаї́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утаї́мо, утаї́м | |
| 2 особа | утаї́ | утаї́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утаю́ | утаїмо́, утаї́м |
| 2 особа | утаї́ш | утаїте́ |
| 3 особа | утаї́ть | утая́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | утаї́в | утаї́ли |
| жін.р. | утаї́ла | |
| сер.р. | утаї́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ута́єний | ||
| Безособова форма | ||
| ута́єно | ||
| Дієприслівник | ||
| утаї́вши | ||