| утво́рюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | утво́рюваний | утво́рювана | утво́рюване | утво́рювані |
| родовий | утво́рюваного | утво́рюваної | утво́рюваного | утво́рюваних |
| давальний | утво́рюваному | утво́рюваній | утво́рюваному | утво́рюваним |
| знахідний | утво́рюваний, утво́рюваного | утво́рювану | утво́рюване | утво́рювані, утво́рюваних |
| орудний | утво́рюваним | утво́рюваною | утво́рюваним | утво́рюваними |
| місцевий | на/в утво́рюваному, утво́рюванім | на/в утво́рюваній | на/в утво́рюваному, утво́рюванім | на/в утво́рюваних |