| | |
| утеса́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утеса́тися, утеса́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утеші́мося, утеші́мось, утеші́мся |
| 2 особа | утеши́ся, утеши́сь | утеші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утешу́ся, утешу́сь | уте́шемося, уте́шемось, уте́шемся |
| 2 особа | уте́шешся | уте́шетеся, уте́шетесь |
| 3 особа | уте́шеться | уте́шуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | утеса́вся, утеса́всь | утеса́лися, утеса́лись |
| жін.р. | утеса́лася, утеса́лась |
| сер.р. | утеса́лося, утеса́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утеса́вшись |
