| | |
| утихоми́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утихоми́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утихоми́рюймо |
| 2 особа | утихоми́рюй | утихоми́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утихоми́рюватиму | утихоми́рюватимемо, утихоми́рюватимем |
| 2 особа | утихоми́рюватимеш | утихоми́рюватимете |
| 3 особа | утихоми́рюватиме | утихоми́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утихоми́рюю | утихоми́рюємо, утихоми́рюєм |
| 2 особа | утихоми́рюєш | утихоми́рюєте |
| 3 особа | утихоми́рює | утихоми́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утихоми́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утихоми́рював | утихоми́рювали |
| жін. р. | утихоми́рювала |
| сер. р. | утихоми́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| утихоми́рюваний |
| Безособова форма |
| утихоми́рювано |
| Дієприслівник |
| утихоми́рювавши |
