| уті́шитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уті́шитися, уті́шитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уті́шмося, уті́шмось | |
| 2 особа | уті́шся | уті́штеся, уті́штесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уті́шуся, уті́шусь | уті́шимося, уті́шимось, уті́шимся |
| 2 особа | уті́шишся | уті́шитеся, уті́шитесь |
| 3 особа | уті́шиться | уті́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уті́шився, уті́шивсь | уті́шилися, уті́шились |
| жін.р. | уті́шилася, уті́шилась | |
| сер.р. | уті́шилося, уті́шилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уті́шившись | ||