| | |
| ярува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бути в стані сильного гніву; лютувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ярува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | яру́ймо |
| 2 особа | яру́й | яру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ярува́тиму | ярува́тимемо, ярува́тимем |
| 2 особа | ярува́тимеш | ярува́тимете |
| 3 особа | ярува́тиме | ярува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | яру́ю | яру́ємо, яру́єм |
| 2 особа | яру́єш | яру́єте |
| 3 особа | яру́є | яру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| яру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ярува́в | ярува́ли |
| жін. р. | ярува́ла |
| сер. р. | ярува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ярува́вши |
