| угну́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (нагнути, нахилити донизу, до землі) | ||
| Інфінітив | угну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | угні́мо, угні́м | |
| 2 особа | угни́ | угні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угну́ | угнемо́, угне́м |
| 2 особа | угне́ш | угнете́ |
| 3 особа | угне́ | угну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | угну́в | угну́ли |
| жін.р. | угну́ла | |
| сер.р. | угну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| у́гнутий | ||
| Безособова форма | ||
| у́гнуто | ||
| Дієприслівник | ||
| угну́вши | ||