| утамува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | утамува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утаму́ймо | |
| 2 особа | утаму́й | утаму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утаму́ю | утаму́ємо, утаму́єм |
| 2 особа | утаму́єш | утаму́єте |
| 3 особа | утаму́є | утаму́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | утамува́в | утамува́ли |
| жін.р. | утамува́ла | |
| сер.р. | утамува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| утамо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| утамо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| утамува́вши | ||