| ута́юваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ута́юваний | ута́ювана | ута́юване | ута́ювані |
| родовий | ута́юваного | ута́юваної | ута́юваного | ута́юваних |
| давальний | ута́юваному | ута́юваній | ута́юваному | ута́юваним |
| знахідний | ута́юваний, ута́юваного | ута́ювану | ута́юване | ута́ювані, ута́юваних |
| орудний | ута́юваним | ута́юваною | ута́юваним | ута́юваними |
| місцевий | на/в ута́юваному, ута́юванім | на/в ута́юваній | на/в ута́юваному, ута́юванім | на/в ута́юваних |