| утереби́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | утереби́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утеребі́мо, утеребі́м | |
| 2 особа | утереби́ | утеребі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утереблю́ | утеребимо́, утереби́м |
| 2 особа | утереби́ш | утеребите́ |
| 3 особа | утереби́ть | утеребля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | утереби́в | утереби́ли |
| жін.р. | утереби́ла | |
| сер.р. | утереби́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| утереби́вши | ||