| | |
| утереби́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утереби́тися, утереби́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утеребі́мося, утеребі́мось, утеребі́мся |
| 2 особа | утереби́ся, утереби́сь | утеребі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утереблю́ся, утереблю́сь | утере́бимося, утере́бимось, утере́бимся |
| 2 особа | утере́бишся | утере́битеся, утере́битесь |
| 3 особа | утере́биться | утере́бляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | утереби́вся, утереби́всь | утереби́лися, утереби́лись |
| жін.р. | утереби́лася, утереби́лась |
| сер.р. | утереби́лося, утереби́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утереби́вшись |
