| | |
| настоя́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (довго постояти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | настоя́тися, настоя́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | насті́ймося, насті́ймось |
| 2 особа | насті́йся, насті́йсь | насті́йтеся, насті́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настою́ся, настою́сь | настоїмо́ся, настоїмо́сь, настої́мся |
| 2 особа | настої́шся | настоїте́ся, настоїте́сь |
| 3 особа | настої́ться | настоя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | настоя́вся, настоя́всь | настоя́лися, настоя́лись |
| жін.р. | настоя́лася, настоя́лась |
| сер.р. | настоя́лося, настоя́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| настоя́вшись |
