| боївка́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | боївка́р | боївкарі́ |
| родовий | боївкаря́ | боївкарі́в |
| давальний | боївкаре́ві, боївкарю́ | боївкаря́м |
| знахідний | боївкаря́ | боївкарі́в |
| орудний | боївкаре́м | боївкаря́ми |
| місцевий | на/у боївкаре́ві, боївкарю́, боївкарі́ | на/у боївкаря́х |
| кличний | боївка́рю | боївкарі́ |