| бунтови́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (бунтівник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | бунтови́к | бунтови́ки |
| родовий | бунтови́ка | бунтови́ків |
| давальний | бунтови́кові, бунтови́ку | бунтови́кам |
| знахідний | бунтови́ка | бунтови́ків |
| орудний | бунтови́ком | бунтови́ками |
| місцевий | на/у бунтови́кові, бунтови́ку | на/у бунтови́ках |
| кличний | бунтови́ку | бунтови́ки |
| [рідко] |