| | |
| бунтува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бунтува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бунту́ймо |
| 2 особа | бунту́й | бунту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бунтува́тиму | бунтува́тимемо, бунтува́тимем |
| 2 особа | бунтува́тимеш | бунтува́тимете |
| 3 особа | бунтува́тиме | бунтува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бунту́ю | бунту́ємо, бунту́єм |
| 2 особа | бунту́єш | бунту́єте |
| 3 особа | бунту́є | бунту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бунту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бунтува́в | бунтува́ли |
| жін. р. | бунтува́ла |
| сер. р. | бунтува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| бунтува́вши |
