| | | | |
| забайдужі́лий – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | забайдужі́лий | забайдужі́ла | забайдужі́ле | забайдужі́лі |
| родовий | забайдужі́лого | забайдужі́лої | забайдужі́лого | забайдужі́лих |
| давальний | забайдужі́лому | забайдужі́лій | забайдужі́лому | забайдужі́лим |
| знахідний | забайдужі́лий, забайдужі́лого | забайдужі́лу | забайдужі́ле | забайдужі́лі, забайдужі́лих |
| орудний | забайдужі́лим | забайдужі́лою | забайдужі́лим | забайдужі́лими |
| місцевий | на/у забайдужі́лому, забайдужі́лім | на/у забайдужі́лій | на/у забайдужі́лому, забайдужі́лім | на/у забайдужі́лих |
