| забендюгува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забендюгува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забендюгу́ймо | |
| 2 особа | забендюгу́й | забендюгу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забендюгу́ю | забендюгу́ємо, забендюгу́єм |
| 2 особа | забендюгу́єш | забендюгу́єте |
| 3 особа | забендюгу́є | забендюгу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забендюгува́в | забендюгува́ли |
| жін.р. | забендюгува́ла | |
| сер.р. | забендюгува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| забендюгува́вши | ||