| | | | |
| законослухня́ний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | законослухня́ний | законослухня́на | законослухня́не | законослухня́ні |
| родовий | законослухня́ного | законослухня́ної | законослухня́ного | законослухня́них |
| давальний | законослухня́ному | законослухня́ній | законослухня́ному | законослухня́ним |
| знахідний | законослухня́ний, законослухня́ного | законослухня́ну | законослухня́не | законослухня́ні, законослухня́них |
| орудний | законослухня́ним | законослухня́ною | законослухня́ним | законослухня́ними |
| місцевий | на/у законослухня́ному, законослухня́нім | на/у законослухня́ній | на/у законослухня́ному, законослухня́нім | на/у законослухня́них |
