Боївкар Posted on by / 0 Comment боївка́р – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний боївка́р боївкарі́ родовий боївкаря́ боївкарі́в давальний боївкаре́ві, боївкарю́ боївкаря́м знахідний боївкаря́ боївкарі́в орудний боївкаре́м боївкаря́ми місцевий на/у боївкаре́ві, боївкарю́, боївкарі́ на/у боївкаря́х кличний боївка́рю боївкарі́
Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ… Posted on by / 0 Comment Я подався туди з десятком боївкарів на конях. … Подібне було в більшості місцевих боївкарів, зв’язкових. … Після обіду 6 липня я, Чорний і ще кілька боївкарів поїхали на конях до Улюча. … Зв’язкові і боївкарі любили з ним ходити, казали, що він ніколи не показує, що займає високу посаду.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Так, я пам'ятав той літній вечір, коли два боївкарі, озброєні до зубів, неговіркі й суворі, прийшли до цієї ж таки кімнати й наказали збиратися: «Вас викликає друг Опришко», — … Бідна Ірина спробувала було заступити дорогу, боївкарі не вельми делікатно відштовхнули її за поріг.
