Результати пошуку слова: Витирав
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
– Ну, сказав же, сказав,- зупиняючи коняку, витирав піт з обличчя Ситник.- Нема його, мертвий, погинув. … Професор зітхнув од розчулення, діставав хусточку, витирав обличчя, власне, хотів витерти самі очі, але не міг же він виказувати перед усіма свого розчулення, вже ліпше послатися на вологість ранкових київських туманів.
ЛЕМ Станіслав – Едем
Лікар витирав його одним із своїх рушників. … Інженер, надто приголомшений, щоб говорити, сів на вал генератора й, сам цього не помічаючи, безперервно витирав руки об комбінезон. … А коли закінчував, то обертався до дуплекса, напружено дивився йому в вічі, тицяв пальцем у дошку, витирав її губкою й рисував знову.
Улас Самчук – Волинь
А опiсля сердито похапцем мився, витирався, що аж рушник трiщав, i, схопивши велику череп’яну мисалу, налив у неї окропу, що був на галушки готовий, долляв квартою холодної вещи i пiдiйшов до хлопця. … Матвiй узяв хвартушка i байдуже витирав обличчя. … Вийняв з кишенi шматок брудної матерiї i витирав кров.