Семен Скляренко – Володимир

Я виїжджав з риндево Згаром послухати, натрапив на сторожу Володимира. Володимир виїжджав до Вишгорода не один. – Коли ти виїжджав з Києва, вони думали не про Русь, а про себе, все собі й собі…

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Після цієї розмови Гершко перестав говорити з своєю дочкою, але ходив за нею і вдень і вночі, мов тінь, а коли виїжджав, то замикав на замок, приставивши ще до неї за дозорця стару Ривку. Гершко, однак, не виїжджав нікуди надовго; він щодня шмигляв то в Лисянку, то в Вільшану, то в Мотронівку, то ще до якихось євреїв, —

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Сподівався Алессандро, що от-от межи королем і його сином замир’я настане, і все йому вернуть – істе і проценти, то й не виїжджав собі з острова, а брати жили тим часом у Флоренції, витрат своїх не применшаючи та чимдалі у борги залазячи.

СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево

Іван Бранюк закінчив тоді політехнічний інститут і виїжджав на роботу, одержавши призначення в далеке місто Баку. Ще в Бориславі, задовго до 1939 року, почав якісь досліди, потім продовжував їх, уже працюючи у Львові, час від часу виїжджав на нафтові промисли. –  На місце виїжджав хтось?

Семен Скляренко – Святослав

Але ж я то хворiв, то виїжджав з Константинополя… І коли він помчав шляхом до Києва, це вже був не той юний княжич Святослав, що на світанку цього дня виїжджав з воріт города Києва.

С.РОБІТНИЦЬКИЙ – Спогади та роздуми

сталінка” (хіба-що Маяковський, і то – як виїжджав за кордон, щоб гордо показати свій “серпастий і молоткастий” паспорт. Коли я виїжджав з Більова, ми з дільничним попрощалися як друзі.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

–  Я вже давно нікуди не виїжджав, – Тепер, коли виїжджав від Долинського, в його чоботях було вдвоє більше талярів, на які міг купити й два коня, але йому про те думати не хотілося – вже допікала спрага.