ОСНОВНІ ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ (словник-довідник філолога)

…літературної мови, може бути емоційно нейтральною та емоційно забарвленою, що залежить від того, до кого звертаються, в яких стосунках перебувають співрозмовники (Іване!; Шановний добродію!; Любий татусю!; Ганнусю!; Серденько!).Кличний відмінок іменників – назв істот, але не осіб (тобто назв тварин, птахів, риб тощо), –

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

– Правда, правда, добродію мій любий! – Еге, добродію,- каже Василь Невольник,- благую часть ізбрав собі пан Черевань –   Так, мій добродію! Іванець був собі не значний товариш, да за свою щиру службу старому Хмельницькому мав велику в його повагу і шанобу. Іванець, друже мій єдиний’» –

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Вони, ті, що в лісі, теж знають, як і ви, Іване Миколайовичу, що мені нічого не треба… знаєте, добродію, я давно не реставрую… Взагалі, мій добродію, ви впевнені, що в мистецтві є щось «перше» і «друге»? Це так природно, добродію мій Василю. Зрозумів, Іване?

ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини

Навіщо вам, Іване Петровичу? – Іване Петровичу, – – І мене золото, Іване Петровичу, не дуже вабить, – Іване Петровичу, хто такий Франц Берг?  А інші… Чи не так, добродію? –  Спасибі тобі, добродію, скільки житиму, стільки й дякувати тобі буду! –  Оксаною, добродію.

КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ

Пане Пушкарю, полковнику полтавський, а добродію наш! – Іскро, Іване,- Хмельницький підвівся з-за столу.- Дяка Полтаві, прислала такого гінця. – Іване! Іване! – Агов, Іване, он уже поляки! – Нікуди я, Іване, не поїду.

ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна

Іване, йди-но сюди! –  Ну ось що, Іване: не хочеш купатися – справа твоя, але цю жилетку ми терпіти не можемо.  Ваше прізвище, добродію? –  Ну, як же, Іване, – Ти, Іване, звідки? –  Отож, добродію, ви пробачаєтеся? –  Отож, добродію, щоб вести далі нашу розмову, я повинен зрозуміти, що ви пробачаєтеся переді мною!

Микола Олійник – Леся

Питання було настільки несподіване, що вона, як не примушувала себе, потрібних слів довго не знаходила. — І що ти за господар, Іване? — Іване Яковичу, — — Пізно вже, добродію, — Ну, що ж, добродію, стережіться. Скажіть мені, добродію, —

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

– Дякую, пане-добродію. – Та вже постараюся, добродію мій, – – Сама, добродію, сама дошкандибаю якось… І не сумлівайте-ся – мовчатиму як риба! – Глянь, Іване, до хана прибуває підмога, – – Ти так спокійно говориш, Іване! Опам’ятайся, Іване! Запитання було несподіване і серйозне.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Перед його очима постало несподіване видовище. — Що це, брате Іване, й ти тут? Несподіване видовище вразило їх. — Се чудо, брате Іване, звершилося над тобою, — — Ми не раз присягалися служити вірою і правдою нашому ясновельможному князеві, нашому дідичеві й добродію.

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

тількино вийшов я он на ту вулицю, як декілька чоловік і причепилися до мене: «Здоров, земляче, здоров, Іване!» – – А чого, панедобродію, вам у театрі нудно? Він узяв мене, звісно, за особу, бо все величав «панедобродію».