Результати пошуку слова: Дряп

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

А от тепер, коли аж чотирнадцять держав од нашої молодої країни у нори дряпанули, — … Кожного року за відробітки куркульня як-небудь дряпала цей кусень, і він черствів, задавнювався бур’янами, оздоблювався проти господині, як і вона проти нього. … На тому тижні дряпакував, сіяв, а сьогодні вперше вийшов орати на зяб.

НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки

Posted on by / 0 Comment

За хвилину ми вже дряпалися на величезний паркан, що вiддiляв Явине подвiр’я вiд Книшевого. … Кукурудзяне лисi я хльоскало нас по щоках, лiзло в очi, дряпало руки. … сказав Ява i, крекчучи, почав дряпатися на мене. … Дряпнув по чомусь м’якому, здається по’обличчю, щосили рвонувся, скочив на ноги й кинувся навдери.

РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)

Posted on by / 0 Comment

Він шпурнув його з силою і спритністю, але зброя лише дряпнула Нао плече і вп’ялася в землю. … Засвистіли перші списи, але більшість їх навіть не долетіла до уламрів, тільки один дряпнув ногу Гава, злегка кольнувши його. … Він одвернув удар, але один із сучків устиг глибоко дряпнути йому плече.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Голова її люто крутиться, випручується з-під поцілунку, руки силкуються визволитись, дряпаються, корчаться, але це ще дужче роз’ятрює хижість доктора Рудольфа — ліва рука як дротяною линвою прив’язує тіло до тіла, губи люто вгризаються в губи, і зуби цокаються з зубами.

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

На журби своєї знак Дряпав щоки, пилом сипав на лице собі вояк, Цілував і меч побитий, і кільце меча, й держак. … Дряпав руки, щік троянди роздирав в журі й зневірі, Закривавився,- з дороги кров облизували звірі,- Прудко мчав, прикоротивши путь свою в безмежнім ширі.

БЕРДЖЕС Ентоні – Механічний апельсин

Posted on by / 0 Comment

Вона зверталася, звісно, до своїх котів, і кілька з них, наче послухавшись старухі, скочили на мене й почали дряпатись, як бєзумниє. … Нігті на руках у мене обрізали й підпиляли так коротко, що я не мав чим навіть дряпатись. … – поцікавився міністр, поки газетні пісакі – дряп–дряп! 

БАРКА Василь – Жовтий князь

Posted on by / 0 Comment

Раптом – дряпання в надвірні двері. … Із-за горбів млина не видно: дряпайся або виходь навскоси. … Посудомленими пальцями дядьки, вмираючи, брали сніг і дряпали промерзлу землю. … Почув, що куриця землю дряпає, і очі розкрив: бачить курча близько… він аж очима загорівсь, простяг руку, вхопив курча і – в рот його!

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Москалi мусять на то лiзти, перескакувати, дряпатись. … Володько чим скорше дряпається вище, i геть до самого верху, але дядько й собi не вiдстає, а обличчя його, мов цегла, червоне, а очi, мов пси, злючi, а руки довгi та великi. … До того анi Мошко, анi Iцько не вмiють дряпатися по деревi вони бояться так високо, їм крутиться голова.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол

Posted on by / 0 Comment

Не те, що ми… У нас як тільки десь дряпнеться бортом, відразу цеберочку з білилами і давай, Лясков, замазуй!.. … Вона дряпалася на піщану кручу, мов молода коза… Сипався вниз пісок… Два струмені білого, сипкого… Летіли якісь зелені клапті. … Дряпаюся туди. … – Вона дряпається, наче тигриця!

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

І пильно, короткозоре починає розглядати дряпинку на своїй руці, тонкій та ніжній, як у жінки. … Потім падає на підлогу, несамовито вищить, дряпає нігтями килим, ридає, качається по хаті. … Скочивши їй на коліна, він прудко дряпається на плече й умощується там.