Живчик Posted on by / 0 Comment жи́вчик1 – іменник чоловічого роду (жилочка; сперматозоїд) відмінок однина множина називний жи́вчик жи́вчики родовий жи́вчика жи́вчиків давальний жи́вчику, жи́вчикові жи́вчикам знахідний жи́вчик жи́вчики орудний жи́вчиком жи́вчиками місцевий на/у жи́вчику на/у жи́вчиках кличний жи́вчику* жи́вчики*
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment У Чотириокого не здригнулася жодна жилочка в лиці. … Іноді було в ній щось від підбитої пташки, зламаного дерева, вмираючого звуку, а тоді зненацька ворухнеться, стрепенеться, живе, грає всіма жилочками, а буйне волосся так і ллється і заливає його хвилею такого щастя, від якого він готовий умерти.
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Кожна жилочка бринить, кожна кiсточка мов ниє. … Серце стало, кожна жилочка перестала кидатись, у кожному суставi похолонуло.
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment Свобода з кров’ю разом ходила по жилочках, із диханням вилітала з уст, чулася в ході, в голосі, в погляді очей. … Важко дише Олекса — а ще не рветься дихання, ще могутнє серце, мов сонце, посилає рештки крові по всіх жилочках і жадібно питає: «Чому так мало?
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся Posted on by / 0 Comment – спитавсь Василь та й очі понурив у землю, буцім йому і дарма, а у самого не тільки що вуха, та що то, усяка жилочка неначе слуха; а він, сердешний, і дух притаїв, і боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказовати.
Четверта заповідь – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Ти бачив мою кров, бачив мене в руках роззвірених хлопів, і в тобі ні одна жилочка не задріжала над тим, що це твого батька катують.
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне Posted on by / 0 Comment …головою; рот широкий-трохи не до вух, ніс приплюснутий, а на кінці одутлий та круглий, мов волоська ріпа; вуси, руді та довгі, униз загнулися, Ьчі – бульками з червоними жилочками на білих баньках.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment Юрмисько пробігло, мовби нічого й не було, а в Євпраксії тремтіла кожна жилочка від щойно баченого й знов пережитого жаху, що гнався за нею, виходить, і сюди, через Велетенські гори.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів Posted on by / 0 Comment Він стає тоді неспокійним, кожна жилочка в ньому напружується, йому все здається, що він чогось недоглянув, щось пропустив, що треба ще щось перевірити, оглянути, закріпити гарненько.
